Сторінка практичного психолога
Війна — це стрес не тільки для дорослих, які все розуміють, але й для дітей. Відчуття небезпеки, тривоги, переривання звичних рутин, постійні зміни та рух — усе це може злякати дитину, викликати нерозуміння і дискомфорт. Основне, що потрібно пам’ятати — якщо батьки поруч і здорові, вони можуть надати дитині психологічну підтримку. Цей розділ містить поради щодо психологічної підтримки для дитини.
- біймайте, пояснюйте, відволікайте — це основні способи підтримати дитину. Пам’ятайте головне правило: спокійні батьки — спокійні діти.
● Не забувайте піклуватися про себе: сон, їжа та спілкування важливі. .
● Якщо ви плачете разом із дитиною, не треба казати, що мамі чи тату щось потрапило в око. Вам потрібно пояснювати свою поведінку відповідно віку дитини. Скажіть: «Мені сумно, я засмучена. Мамі треба зараз трохи посумувати. Якщо хочеш, обійми мене. Якщо ні, іди пограй». Дитині необхідно розуміти, що в мама і тата бувають різні емоції, і це нормально.
5 корисних порад: як допомогти дітям почуватися більш захищеними у надзвичайній ситуації:
● Продовжуйте огортати дитину любов’ю і доглядом.
● Діти молодшого віку відчувають захист і батьківську любов через тактильний контакт, коли їх ніжно обіймають, читають разом або допомагають заснути.
● Якомога більше зберігайте щоденну рутину.
● Якщо ваша дитина не слухає, пам’ятайте, що таким чином вона намагається висловити ті почуття, що неспроможна висловити, і спробуйте контролювати своє роздратування.
● Також не забувайте піклуватися про власне фізичне та психічне здоров’я. Ви не можете допомогти своїм дітям, якщо самі почуваєтеся погано.
Поради батькам
У стані стресу дуже складно звертати увагу на потреби дитини, тож намагайтеся підтримувати якомога кращий баланс для її підтримки. Ось декілька порад батькам:
● Думайте про майбутнє, а не минуле. Мрійте, плануйте, обговорюйте з важливими людьми, що ви зробите першим після настання миру. Такі міркування і розмови надихають і стабілізують.
● Позбавтеся почуття вини. Не звинувачуйте себе в тому, що сталося або що ви зробили щось не так. Ви зробили все, що в той час могли. Крапка.
● Пробуйте їсти і спати. Якщо їжа доступна, їжте як завжди, а не просто пробуйте нагодувати дитину. Пробуйте спати, коли це можливо. Ваш фізичний стан — гарантія безпеки вашої дитини.
● Попросіть допомогу. Якщо вам потрібна допомога або підтримка, попросить її. Просити допомогу не соромно.
● Говоріть про свої емоції. Спілкуйтеся з важливими для вас людьми, говоріть про свої емоції та досвід. Зателефонуйте родині. Просте «Як ти?» може надихнути і вас, і того, кому ви телефонуєте.
Як батьки можуть підтримати дитину?
1.Складіть із дитиною план дій. Опишіть кілька шляхів до укриття; визначте разом з дитиною послідовність її дій. Говоріть короткими і зрозумілими фразами.
Намалюйте карту укриття, покажіть у ньому потрібні місця, поясніть, що це і де знаходиться, як працює, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть родичі, якщо є (малюйте і пишіть – діти сприймають краще візуально).
2. Спостерігайте за емоційним станом дитини і реагуйте на її потреби. Ставте дитині відкриті запитання, стежте за її емоційною реакцією та рівнем активності. Важливо, щоб дитина говорила, запитувала, показувала свій емоційний стан.
Якщо дитина впала у стан ступору, важливо повернути її до словесної реакції і активності. Поставте три запитання і дочекайтесь відповідей. Це може бути:
1). «Тебе звати Наталя, вірно»?
2). «Ти зараз стоїш, так?»
3). «На тобі червона блуза, так?»
Ви також можете помасажувати дитині кінчики пальців, мочки вух, запропонувати гру або дати завдання щось зробити (принести, подати або ще щось), а також дати води, чаю, поїсти та обійняти.
Реагуйте на потреби дитини, по можливості задовольняйте їх – це поверне дитині відчуття безпеки.
3. Говоріть і показуйте свої емоції. Якщо ваша дитина стурбована або злиться через те, що відбувається навколо неї, слова «не хвилюйся» або «не треба злитись» не заспокоять дитину.
Скажіть: «Я бачу / я розумію, що ти боїшся / злий». Дитина зрозуміє, що не покинута наодинці зі своїми переживаннями.
Заради підтримки ви не маєте давати обіцянки, які від вас не залежать: «все буде добре», «нічого не станеться», краще скажіть: «що б не сталось, головне, що ми є один в одного».
Якщо діти грають або малюють «війну» - не забороняйте. Емоції треба програти, проволати, озвучити, витягти. Це допоможе дітям впоратися з емоціями і зменшить тривожність і стрес.
4. Обіймайте малюка. Тілесний контакт допоможе дитині зменшити стрес і заспокоїтися. Навчіть дитину заспокоюватися за допомогою однієї з вправ:
– «Обійми метелика» – дитина обіймає плечі обома руками і може поплескати себе по плечах.
– «Кокон» – правою рукою дитина обіймає ліве плече, а лівою рукою - живіт.
Важливо стежити за тим, як дитина дихає і чи не затримує дихання. Допомогти вийти зі ступору та зменшити стрес – це відновити стабільне дихання. Можна спробувати таку вправу: вдих через ніс і повільний видих через рот, можна зі звуками «А», «О», кілька разів вдихнути животом. Відновлення стабільного дихання та фізичної активності допоможуть зменшити вплив того, що відбувається, та стресу на тіло.
5. Дотримуйтесь розпорядку, наскільки це можливо. У часи невизначеності важливо відтворити послідовність подій протягом дня – це дасть відчуття контролю над власним життям. Описуйте день із ранку до вечора, згинаючи пальці, промовляючи і відтворюючи послідовність подій протягом дня.
6. Піклуйтесь про себе. Ви краще допоможете своїй дитині, якщо будете піклуватися про себе. Дитина бачить, як ви реагуєте на новини, і копіює вашу поведінку. Тому важливо, щоб дитина розуміла, що ви спокійні і маєте план дій. Якщо ви стурбовані або засмучені, приділіть час собі; якщо можливо, поговоріть з друзями та родиною. Важливо чути голос інших – це дасть відчуття зв’язку з іншими і зі світом.
Щоб дізнатися більше про те, як Ви можете підтримати свою дитину, перегляньте ці ресурси:
https://www.unicef.org/romania/ro/documents/simptomele-traumei-psihologice-la-copii
